Ця осінь благодатна, довга, ніжна
Теплом своїм обкутала мене,
І листя жовте розстелила пізно,
Я з болем в серці згадую тебе.
Пригадую тодішню осінь...
Так само серце кликало кудись,
Душа з одним крилом просилась в теплу осінь,
Я линула в безмежну далечінь.
І знову це всього лиш мрійна осінь,
Але я знов шукаю спокою в душі.
Безсоння...Німе стогнання ночі...
І обережний дотик спогаду твого...
No comments:
Post a Comment