Осінь by Lidiya Chuplyak

Ця осінь благодатна, довга, ніжна
Теплом своїм обкутала мене,
І листя жовте розстелила пізно,
Я з болем в серці згадую тебе.

Пригадую тодішню осінь...
Так само серце кликало кудись,
Душа з одним крилом просилась в теплу осінь,
Я линула в безмежну далечінь.

І знову це всього лиш мрійна осінь,
Але я знов шукаю спокою в душі.
Безсоння...Німе стогнання ночі...
І обережний дотик спогаду твого...

Я знову повертаюсь в спогади миттєво...by Lidiya Chuplyak

Я знову повертаюсь в спогади миттєво...
Тут спокій...Тут любов моя...
Лиш туга жалібно сумує
За ніжністю й теплом твоїм.

Візьму її, посаджу на коліна,
Частинку птахом відішлю тобі...
Розкажу їй як я сумую,
Нехай прихилиться і втішиться в мені.

І прошепочу їй я знову й знову:
"Ти не сама, нас двоє тут."
І сльози тут прокотяться грозою...
Остання ж найгіркіша буде втерта мною.

Візьму я тугу ніжно в серце,
Тихенько заспіваю пісню їй,
Закрию, заховаю, залелію
І заколишу правдою на ніч.